Один з найпопулярніших палаців у Вінницькій області. Побудований у стилі класицизму в другій половині 18-го століття. Побудував його французький архітектор Жозеф Лакруа. Палац було побудовано на замовлення Станіслава Щесного Потоцького.  Після другого поділу Речі Посполитої, щоб зберегти свої маєтки в Україні він зраджує Польщу і переходить на служіння Катерині II .  А після зради другій дружині,  закладає парк Софієвка в Умані на честь своєї 3-ї дружини.

Тульчинську садибу називали «подільським Версалем». Скромне до того містечко перетворилося на жваве місто з фабриками вогнепальної зброї, візків, сідел, сукна та полотна, столицю однієї з найбільших магнатських латифундій на Правобережній Україні. Власник мав репутацію доброго господаря, «справжнього доброчинця тих країв».

Перша згадка про Тульчин відноситься до 1607. У документі Львівського магістрату від 3 липня 1648 згадується виникло тоді королівське укріплення Речі Посполитої під назвою Нестервар, потім, після завоювання цієї місцевості турками, що перетворилося в Нестервар-Турчин, а пізніше у звичний нам Тульчин.

У 1975 році палац намагалися реставрувати, але реставрація так і не була завершена, а з 1984 року у палаці розміщується Тульчинське училище культури. Наразі у 2020 році палац дочекався зовнішньої реставрації, бо праве крило в аварійному стані.

Колись над входами знаходилися красива ліпнина, наразі від неї нічого не залишилося.